Двигуни конкуренції

Про підручник
Зміст підручника
Кейси
Методичне забезпечення
Про автора
Контакти

 

Приймак Василь Михайлович

  

Двигуни конкуренції

 

 

Конкретна ситуація з дисципліни
"Теорія і практика прийняття управлінських рішень"

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

МЕТА ТА ЗАДАЧІ КЕЙСУ

ЗМІСТ СИТУАЦІЙНОЇ ВПРАВИ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

ПЛАН І РОЗКЛАД РОБОТИ НАД КЕЙСОМ

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ НАД КЕЙСОМ

 

ВСТУП

 Метод навчання за допомогою кейсів ґрунтується на описі проблеми або ситуації. Мета цього методу у навчальному процесі – поставити студентів у таку ситуацію, за якої вони мають приймати рішення. При цьому треба вміти визначати істотні й другорядні факти, вибирати основні з них та розробляти рекомендації щодо подальших дій. Цей метод розвиває вміння вирішувати проблеми, аналітично мислити й робити раціональні висновки.

Для опрацювання кейсу необхідно:

-    уважно ознайомитися з наданою інформацією;

-    охарактеризувати ситуацію, визначити її сутність;

-    сформулювати критерії для перевірки правильності запропонованого рішення;

-    спробувати знайти альтернативні варіанти рішення;

-    визначити рівень можливості практичного здійснення запропонованих дій.

 початок

РОЗДІЛ 1. МЕТА ТА ЗАДАЧІ КЕЙСУ

 початок

Головною метою кейсу є формування у студентів систематичних знань і розуміння аспектів теорії і практики прийняття управлінських рішень, набуття навичок самостійної роботи стосовно генерування альтернативних варіантів управлінських рішень та практичного використання методу „мозкової атаки”.

З урахуванням визначеної мети в процесі роботи з кейсом повинні вирішуватися такі завдання:

*     використання теоретичних знань та практичних навичок прийняття   управлінських рішень;

*     визначення методики проведення „мозкової атаки” у прийнятті управлінських рішень;

*     розвиток творчого підходу до вирішення проблемних питань щодо прийняття стратегічних рішень;

*      вміння аргументовано захищати власну позицію в процесі дискусій.

початок

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ СИТУАЦІЙНОЇ ВПРАВИ

початок

Акціонерне товариство "Харківський авіаційний завод" ("ХАЗ"), одне з найбільших у Україні виробників двигунів для військової і цивільної авіації, а також для наземного використання, виявилося до 1995 року в досить важкому економічному становищі. Його справами зацікавилася державна Комісія з банкрутства (ДКБ).

Адміністрація АТ (директор В. Анікін), яка діяла до квітня 1995 року дотримувалась варіанту створення спільного підприємства за участю американської корпорації General Electric (GE), у взаємодії з НАК "Нафтогаз України". СП призначалося для виробництва двигунів наземного застосування (зокрема, для газокомпресорних станцій). Крім того, не виключалася можливість випуску авіадвигуна CFM-56 спільного виробництва GE і французької компанії Snecma для вітчизняних літаків ІЛ-86 і ІЛ-76. Цей шлях розвитку активно підтримала адміністрація Харківської області.

Супротивники цього шляху розвитку (Міноборони, інші державні органи влади) побоювалися насамперед перепрофілювання підприємства й ослаблення галузі в цілому. Разом з новою адміністрацією АТ (директор — колишній головний інженер В. Шелгунов) вони виступили за участь "ХАЗ" разом з АТ "Пермські мотори" і компанією Pratt & Whitney у виробництві модернізованих авіадвигунів ПС-90, якими можуть бути обладнані літаки вітчизняних виробників.

Однак у відношенні цього шляху є інші побоювання, насамперед — у зв'язку з результатами аналізу конкурентноздатності цього типу моторів. ДКБ, призначивши на підприємство замість В. Шелгунова антикризового керуючого, схиляється до першого варіанта розвитку.

Ситуація ускладнюється конфліктом навколо зміни адміністрації АТ і перспективами роздержавлення і продажу державного пакета акцій загальним обсягом 37%.

В даний час до складу АТ "ХАЗ" входять авіаційне й інструментальне виробництво і дизельний завод. АТ випускає авіадвигуни, дизелі для тракторів, снігоходи "Буран" і устаткування для переробки сільськогосподарської продукції. На підприємстві працює 26 тис. чоловік.

Причиною конфлікту у 1994 році між представниками державних структур і тепер уже колишнім генеральним директором "ХАЗ" В. Анікіним послужило його відмова від участі в програмі виробництва авіадвигунів для нового покоління російських літаків разом з АТ "Пермські мотори".

Розрахунки експертів АТ "Авіапром" говорять про те, що відмова харків’ян від випуску двигунів ПС-90 спричинить за собою величезні валютні витрати. Дефіцит ПС-90 зросте з 15 штук у 1995 році до 135 у 2000 році. Він може бути покритий закупівлею двигунів за кордоном, для чого буде потрібно близько 4,9 млрд. доларів. Якщо ХАЗ підключиться з 1998 року до виробництва ПС-90, значні витрати не знадобляться. Витрати на підготовку виробництва складуть 300-350 млн. доларів. Крім того, спільне виробництво дасть додатково 23 тис. робочих місць.

На думку В. Анікіна, перспективи розвитку свого підприємства доцільно шукати в кооперації з іноземними партнерами, а не повторювати долю АТ "Пермські мотори", що знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Вже в 1994 році "ХАЗ" і GE підписали угода про співробітництво в області виробництва промислових і авіаційних двигунів. Створюване в Харківське СП повинно було збирати, продавати і ремонтувати газові турбіни, призначені для НАК Нафтогаз. Незабаром після цього "ХАЗ" підписали наступну угоду з GE — про ремонт і технічне обслуговування двигунів серії СТ-7. І нарешті, у березні 1995 року "ХАЗ" і СЕМ International (СП GE і Snecma) уклали угода про спільне виробництво двигунів СЕМ-56.

Міністр міноборони виступив проти планів по перепрофілюванню частини потужностей АТ "ХАЗ" під виробництво турбін для газоперекачивающих станцій, а також розкритикував намір керівництва АТ передати в трастовое керування "Газпрому" (головного потенційного споживача турбін для газоперекачивающих станцій) пакет акцій "ХАЗ" (37%), закріплений на три роки у державній власності. Голова Комітету з держбезпеки у листі на ім'я Президента, прем'єр-міністра і голови Держкоммайна відзначив, що перепрофілювання основного виробництва АТ "позбавить вітчизняну авіацію двигунобудівної бази і негативно вплине на обороноздатність держави". Він виступив за кооперацію "ХАЗ" з "Пермськими моторами" і компанією Pratt & Whitney.

Голова правління "Газпрому" висловив готовність купити пакет акцій СП "ХАЗ", що буде створене НАК з одним з його закордонних партнерів (партнер при цьому названий не був).

По представленню ДКБ уряд прийняв рішення: консолідувати приналежній державі акції заводу і продати їх єдиним пакетом на конкурсі, виставивши умови про погашення заборгованості "ХАЗ" перед бюджетом і позабюджетними фондами і виконанні інвестиційної програми на 162 млн. доларів (програма була розроблена незалежними експертами). На підставі цього рішення був оголошений конкурс, що повинний був закінчитися наприкінці грудня. Але конкурс не відбувся. Перешкодили судові розгляди про правомочність рішення уряду. Рішенням Вищого арбітражного суду законність продажу державою свого пакета акцій була підтверджена. Конкурс був оголошений удруге. Але йому не довелось відбутися і у середині травня 1996 року. Цього разу просто не знайшлося покупців.

Сенсаційною інформацією для усіх виявився виступ ради директорів "ХАЗ" із заявою про те, "що належний державі пакет акцій на сьогоднішній день уже не є контрольним".

Потенційні інвестори задумалися, а завод завмер у чеканні грошей

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1-й етап: Сформулюйте можливі шляхи подальшого розвитку АТ "ХАЗ".

2-й етап. Дайте розгорнутий аналіз середовища. Як можуть бути використані фактори зовнішнього середовища при виборі того або іншого варіанта розвитку АТ "ХАЗ".

3-й етап. Які можливі конкурентні стратегії дозволять АТ "ХАЗ" забезпечити собі стійке становище на ринку?

початок

 

РОЗДІЛ 4. ПЛАН І РОЗКЛАД РОБОТИ НАД КЕЙСОМ

початок

Перед опрацюванням ситуаційної вправи студенти повинні розподілитися на малі групи (команди) по 7–10 студентів: 2 групи – генератори ідей, 1 група - аналітики.

Необхідно зазначити, що кейс характеризується багатоваріантністю рішення, тому не має єдиної правильної відповіді.

Рекомендована тривалість роботи над ситуаційною вправою – 4 акад. год (180 хв.).

 

2 академічні години:

1.  Ознайомлення з текстом ситуації.

2.  Обговорення ситуації. Загальна дискусія, в малих групах.

Результат: побудова інформаційної сітки ситуації

Самостійна робота:

3.  Пошук та опрацювання нових джерел щодо даної ситуації.

4.  Уточнення інформаційної сітки

2 академічні години – „мозкова атака”:

5.  Генератори ідей формулюють і обґрунтовують альтернативні варіанти рішень, які фіксуються.

6.  Аналітики уточнюють остаточний перелік альтернатив.

7.  Загальне обговорення всіх альтернативних варіантів. Вибір оптимального рішення.

8.  Деструктивний етап – спроба „розгромити” оптимальне рішення.

9.  Документальне оформлення рішення

Підсумковий виступ викладача

 

Необхідні матеріали і обладнання:

1.  Копії тексту кейсу.

2.  Інтернент.

3.  Періодичні видання.

4.  ЗМІ

 

початок

 

РОЗДІЛ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РОБОТИ НАД КЕЙСОМ

 Робота над кейсом оцінюється викладачем за такими критеріями, як:

1. Повнота інформаційної сітки кейсу.

2. Якість додатково зібраної інформації.

3. Якість та обґрунтованість альтернативних варіантів.

4. Активність при обговоренні та на деструктивному етапі. Студенти повинні вміти переконувати один одного за допомогою обґрунтованих аргументів.

5. Якість документального оформлення рішення.

 

початок

...........................................................................................................................................................................................................................

Про підручник Зміст підручника Кейси Методичне забезпечення Про автора Контакти

© Приймак Василь Михайлович

З питань веб-дизайну звертатися за адресою [E-mail].
Оновлено: 06/10/04.